Артроз плечового суглоба (омартроз) - це хронічне захворювання, при якому тканини суглоба протікають незворотні дегенеративно-дистрофічні процеси. Патологія порушує нормальну роботу кінцівки. Об'єм рухів плеча поступово зменшується до повної знерухомленості. Артроз плечового суглоба завдає сильного болю і знижує якість життя. За відсутності лікування настає інвалідизація.

Щоб зупинити процеси руйнування суглоба та зберегти рухливість плечового суглоба, необхідно звернутися до травматолога-ортопеда після появи перших симптомів.
Причини артрозу плечового суглоба
Захворювання є поліетиологічним. Розвиток деформуючого артрозу плечового суглоба може бути пов'язане з різними факторами:
- Професійний спорт чи інтенсивні тренування.
- Ендокринні захворювання.
- Порушення гормонального фону.
- Уроджені патології розвитку опорно-рухового апарату.
- Спадкова схильність тощо.
Найчастіше діагностується вторинний артроз: патологія виникає після на суглоб тієї чи іншої чинника. Рідше реєструють первинну або ідіопатичну форму хвороби. Встановити точну причину дегенерації тканин у разі неможливо.
Симптоми артрозу плечового суглоба
Зміни у хрящовій та кістковій тканинах починаються задовго до появи перших ознак артрозу. Суглобові структури мають великий потенціал до самовідновлення, тому патології рідко діагностуються в молодому віці, коли всі обмінні процеси протікають досить активно. У міру старіння організму процеси відновлення поступаються місцем дегенерації. Перші ознаки руйнування можуть проявитися після 40-50 років, а при деформуючому тип хвороби пацієнти помічають зміни вже в 16-18 років.
Симптоми артрозу плечового суглоба:
- Кришталевий суглоб під час руху.
- Болі, особливо сильні після фізичного навантаження.
- Скутість рухів, виражена після сну чи тривалого відпочинку.
- Посилення болю у період зміни погоди.
Ступені артрозу
Клінічна класифікація визначає три ступені артрозу плечового суглоба:
- 1 ступінь. Пацієнт скаржиться на незначний хрускіт, який з'являється під час руху. Больовий синдром відсутній. Дискомфорт відчувається при відведенні руки крайнє становище.
- 2 ступінь. Біль виникає при піднятті кінцівки вище за рівень плеча. Амплітуда рухів зменшена. Після значних навантажень пацієнт відчуває біль навіть у стані спокою.
- 3 ступінь. Рухливість у суглобі дуже обмежена. Больовий синдром практично постійний.
Діагностика артрозу плечового суглоба
Лікарю необхідно як правильно поставити діагноз, а й визначити причину патології. Лікування основного захворювання значно покращує самопочуття пацієнта та уповільнює дегенерацію хряща.
Мануальне обстеження
Першим етапом діагностики є консультація травматолога-ортопеда. Лікар оглядає хворий суглоб щодо набряклості, вираженої деформації. З боку розвитку артрозу м'язи можуть частково атрофуватись – це видно неозброєним оком.
При мануальному обстеженні лікар оцінює функцію суглоба за кількома критеріями:
- Можливість здійснювати довільні рухи рукою.
- Потовщення країв суглобових поверхонь (великі остеофіти можна виявити пальпаторно).
- Наявність хрускоту, «поклацування», які можна почути або відчути рукою під час руху плеча.
- Заклинювання суглоба за наявності вільних хондромних тіл.
- Патологічні рухи у плечі.
Рентгенографія
Щоб виявити ознаки артрозу плечового суглоба, виконують рентгенографію у двох проекціях, яка дозволяє оцінити ступінь звуження суглобової щілини, стан поверхонь кісток, величину та кількість остеофітів, наявність рідини, запалення навколишніх тканин.
Ультразвукове дослідження (УЗД)
Неінвазивний метод, який дозволяє обстежити суглоби у вагітних жінок та маленьких дітей. По сонограмі лікар визначає товщину хряща, стан синовіальної оболонки. Метод добре візуалізує остеофіти, збільшені лімфовузли в навколосуглобовому просторі.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
Апарат МРТ знімає послідовні зрізи. На зображеннях добре видно як суглоб, а й прилеглі тканини. На сьогоднішній день магнітно-резонансна томографія – це один із найбільш інформативних методів у діагностиці артрозів.
Лабораторні аналізи
В рамках комплексного обстеження призначають:
- Загальний аналіз крові. За результатами лікар може судити про наявність та вираженість запального процесу. Аналіз також допомагає оцінити стан здоров'я.
- Аналіз сечі. Патології нирок часто спричинюють вторинний деформуючий артроз. Аналіз необхідний точної діагностики.
- Біохімічний аналіз крові. Дані допомагають встановити причину запалення. Біохімічні аналізи також виконують з метою контролю ускладнень та побічних явищ на фоні терапії, що проводиться.
Лікування артрозу плечового суглоба
Терапія тривала та складна. Курс лікування включає прийом ліків, оздоровчі процедури, комплекс спеціальних вправ при артрозі плечового суглоба. У складних випадках показано хірургічне втручання.
Медикаментозна терапія
Ліки та дозування підбирають індивідуально. Лікар може призначити:
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ). Ліки зменшують запалення та біль.
- Глюкокортикостероїдні препарати. Кошти на основі гормонів надають більш інтенсивний вплив на осередок болю. Ліки не тільки полегшують стан пацієнта, але й зменшують запалення, виявляють антигістамінні та імунодепресивні властивості. Глюкокортикостероїди призначають у випадках, коли нестероїдні протизапальні засоби не ефективні.
- Болезаспокійливі препарати. Ліки цієї групи призначають при вираженому больовому синдромі. Залежно від тяжкості симптомів лікар підбирає ненаркотичні чи наркотичні (рідко) анальгетики.
- Хондропротектори. Діючі речовини препаратів беруть участь у процесі формування нової хрящової тканини. Прискорюється регенерація хворого на суглоб, поліпшується трофіка. Хондропротектори мають накопичувальну дію і добре зарекомендували себе в лікуванні артрозів різного ступеня тяжкості.
Деякі препарати вводять безпосередньо у порожнину суглоба. Наприклад, блокада надає кращу знеболювальну дію, ніж прийом ліків у формі таблеток.
Фізіотерапія
Курси проводять після зняття загострення. Фізіолікування у складі комплексної терапії допомагає покращити транспорт лікарських речовин до хворого суглоба, зняти набряклість, зменшити біль.
Для лікування артрозу використовують:
- Електрофорез.
- Фонофорез.
- Ударно-хвильову терапію.
Фізіотерапію можна поєднувати з масажем, ЛФК, лікувальними ваннами. Найкраще проходити комплекс процедур на базі спеціалізованої клініки. Лікар становитиме план лікування з урахуванням стану конкретного пацієнта.
Лікувальна фізкультура
Помірне фізичне навантаження важливе для уповільнення дегенеративних процесів. Починати заняття ЛФ при артрозі плечового суглоба краще в медичному центрі, під контролем лікаря. Фахівець підбере вправи, навчить правильно їх виконувати та розподіляти навантаження, щоб не викликати загострення хвороби. Гімнастика зазвичай включає розминку, розтяжку та силову частину. Вправи виконують щонайменше 3 разів на тиждень.
Після курсу зі спеціалістом пацієнти можуть виконувати лікувальну гімнастику за артрозу плечового суглоба в домашніх умовах.
Хірургічне лікування
Операцію проводять при артрозі 3 ступеня, коли захворювання вже не дозволяє пацієнту нормально рухатися, завдає сильних болів, а призначена терапія не допомагає.
Існує кілька методів хірургічного лікування:
- Пункція. У суглобову порожнину вводять довгу голку і відкачують рідину, що накопичилася. Пункція знижує тиск, зменшує набряк, підвищує рухливість суглоба. Процедура малоінвазивна, тому проводиться амбулаторно. Матеріал, отриманий під час пункції, направляють на дослідження з метою визначення інфекційного агента чи інших показників.
- Артроскопія. За допомогою інструментів мікрохірургії лікар оглядає порожнину суглоба, видаляє рубцеві тканини, виконує шов сухожилля обертальної манжети або суглобової капсули при виявленні їх ушкодження. На шкірі залишається кілька проколів. Хворий швидко відновлюється.
- Ендопротезування. Ендопротезування дозволяє повністю позбутися хронічного болю, відновити рухливість руки. Після операції потрібна тривала (від 3-х до 6-ти місяців) реабілітація.