З віком у людини підвищується ризик появи хвороб хребта, суглобів. Це пояснюється дегенеративними та деструктивними змінами в організмі. Однією з частих патологій є артроз гомілковостопного суглоба.
Артроз гомілковостопного суглоба - що це
Артроз гомілкостопа є хронічним захворюванням і повністю не виліковується. За статистикою, це дистрофічне порушення є у 10% людей. Особливо йому схильні особи віком від 40 років. Хвороба може призводити до інвалідизації. Тому її потрібно вчасно та грамотно лікувати.
Голеностоп складається з малогомілкової, таранної і великогомілкової кісток, двох кісточок і суглобових зв'язок. При артрозі відбувається запалення та руйнування суглобового хряща. Кісткова тканина в міру прогресування патології ушкоджується та деформується.
Код МКБ 10
МКБ розшифровується як міжнародну класифікацію хвороб. У такому документі кожному захворюванню надається певний код. Цей код складається з букв і цифр, що вказується в лікарняному листі, при постановці діагнозу. Завдяки йому лікар у будь-якій країні зрозуміє, чим страждає пацієнт і де локалізується патологічне вогнище.
Діагноз артроз представлений блоком з 5 рубрик та кількох підрубрик. Артрози гомілкостопу знаходяться в рубриці М19. Ця рубрика підрозділяється на 5 пiдрубрик. Знак після крапки означає етіологію. Так, 0 – це генетично обумовлені дегенеративні зміни, 1 – посттравматичні зміни, 2 – дистрофічні зміни на фоні ендокринної, судинної чи запальної патології, 8 – це інші уточнені причини, 9 – хвороба невстановленої причини походження. Наприклад, код М19. 1 це артроз гомілкостопа, що виник внаслідок травми.
Причини
Патологія розвивається з різних причин. Провокуючими факторами появи хвороби у дорослих є:
- Підвищене навантаження на суглоб. Дегенеративні зміни в хрящовій та кістковій тканинах лікаря часто спостерігають у пацієнтів з ожирінням, професійних спортсменів (футболістів, бодібілдерів, бігунів та танцюристів).
- Цукровий діабет.
- Травмування гомілкостопа.
- Носіння незручного взуття, ходіння на підборах.
У дітей патологія розвивається з таких причин:
- Тиреотоксикоз.
- Дисплазія тканин.
- Удар.
- Генетична схильність.
- Перелом.
- Запалення суглобів.
- Вивих.
Симптоми
Для артрозу гомілкостопа характерні такі прояви:
- Біль. Вона виникає після перебування в одній позі. Коли людина намагається встати і спертися на ногу, у неї виникають пронизливий (ниючий) біль, скутість рухів. Після кількох кроків дискомфорт проходить. З'являється біль під час та після фізичних навантажень.
- Клацання, хрускіт у гомілковостопному суглобі під час ходьби.
- Обмеження рухів.
- Набряклість під кісточками.
- Гіпотрофія, слабість зв'язкового апарату.
- Деформування суглоба (характерно для хвороби).
Ступені
Виділяють кілька ступенів артрозу. Від початку появи перших ознак дистрофічних змін у суглобі до втрати рухливості минає багато років. Якщо розпочати терапію вчасно, є шанс призупинити прогрес хвороби. Успіх лікування залежить від того, на якій стадії було виявлено патологію.
Ступені артрозу гомілковостопного суглоба:
- Перший. Дегенеративний процес тільки почав розвиватися і не завдає особливого дискомфорту людині. Єдиними симптомами є тимчасова ранкова скутість у ногах, швидка стомлюваність та слабко виражений біль. При згинанні та розгинанні стопи виникає хрускіт. На рентгені патологічних змін виявляється. Прогноз при медикаментозному лікуванні є сприятливим.
- Друга. Симптоми хвороби посилюються. Ранкова скутість не минає близько години. На початку ходьби з'являються біль. Подолавши лише 1 км відстані, людина відчуває сильну втому в ногах. Під час руху гомілкостопа виникає хрускіт. Рентген показує остеофіти, зближення кінців кісток. Показано хірургічне лікування.
- Третій. Больовий синдром виникає не тільки під час руху, а й у стані спокою. Людина не може нормально працювати та відпочивати без анестезуючих засобів. Пересуватися самостійно хворий не здатний. На рентгенівському знімку видно щілини, сплощення поверхонь суглоба, остеофіти, підвивих. Лікування оперативне та медикаментозне.
- Четверта. Прояви хвороби слабовиражені. Біль минає. Але скутість рухів не дає змоги людині ходити. Хрящі на четвертій стадії повністю зруйновані. На рентгені видно заростання суглобової щілини.
Діагностика
Під час діагностики лікар визначає рівень хвороби, виявляє загострення. Для цього застосовують лабораторні та апаратні методики:
- Аналіз крові (розгорнутий).
- Ревматоїдні проби.
- УЗД.
- КТ.
- Тест на СРБ.
- Рентгенографія.
- МРТ.
Лікування
Терапія має бути комплексною та включати прийом медикаментів, використання методів фізіотерапії, виконання лікувальних фізичних вправ.
З медикаментів пацієнту виписують:
- Протизапальні нестероїдні препарати.
- Хондропротектори.
- Знеболюючі.
- Кортикостероїдні гормони.
Рухливість суглоба відновлює мануальну терапію, процедури з використанням спеціального апарату. Фізіотерапія прискорює регенерацію, стимулює кровообіг у ураженому суглобі. Ефективними є електростимуляція, лазеротерапія, ультразвукова дія. При виражених дистрофічних змінах проводиться ендопротезування.
Профілактика
Попередити артроз гомілкостопа можна шляхом виконання правил:
- Підтримувати вагу у межах нормативу.
- Зміцнювати хребет спеціальними вправами.
- Уникати травмування.
- Коригувати вроджені аномалії будови суглобів.
- Відмовитися від куріння, прийому спиртовмісних напоїв.
- Вчасно лікувати ендокринні та судинні порушення.
- Регулярно проходити профілактичне обстеження за наявності генетичної схильності до хвороби.